Звикання до лікарського препарату може розвинутися в пацієнта в тому разі, якщо цей препарат застосовується багаторазово. Наприклад, якщо протягом тривалого часу людина вживає морфін або алкоголь, згодом для досягнення того самого ефекту потрібні все більші й більші дози.
Організм звикає до ліків, і здатність препарату зменшувати біль істотно знижується. Тепер для бажаного ефекту потрібно брати ще більшу дозу. А коли людина намагається припинити, розвивається синдром відвикання: з’являється нервозність, головний біль.
Від яких препаратів виникає залежність
- снодійні препарати (зопіклон);
- бензодіазепіни (феназепам);
- заспокійливі (корвалол);
- барбітурати (фенобарбітал);
- антидепресанти (амітриптилін);
- нейролептики (меліпрамін);
- знеболювальні (пенталгін) і деякі інші фармацевтичні засоби.
Толерантність (у фармакології) або синдром звикання (звикання до лікарських засобів) означає зниження реакції на повторне введення ліків, наркотиків або психоактивних речовин; звикання організму, через що потрібна дедалі більша й більша доза для досягнення властивого речовині ефекту.