За офіційною версією, опублікованою постфактум, депортацію спричинило те, що “багато чеченців та інгушів зрадили Батьківщину, переходили на бік фашистських окупантів, вступали в загони диверсантів і розвідників… створювали за вказівкою німців озброєні банди для боротьби проти радянської влади…Feb 23, 2021

31 січня 1944 року ухвалено постанову Державного комітету оборони СРСР № 5073 про скасування Чечено-Інгуської АРСР і депортацію її населення в Середню Азію і Казахстан “за пособництво фашистським загарбникам”.

Депортація чеченців та інгушів 23 лютого 1944 року стала в Радянському Союзі наймасовішим переселенням народів, звинувачених у зраді батьківщині. Майже півмільйона людей завантажили у вагони для перевезення худоби і виселили в північні райони Казахстану і Киргизії.

21 лютого Л. П. Берія видав наказ по НКВС № 00193 про депортацію чеченців та інгушів. 22 лютого Берія зустрівся з керівництвом республіки і вищими духовними лідерами, попередив їх про операцію, намічену на ранній ранок 23 лютого, і запропонував провести необхідну роботу серед населення.