Коли ці порушуються, може розвиватися мальабсорбція. При мальабсорбції хворі зазвичай худнуть. Якщо погано всмоктуються жири, кал стає знебарвленим, м'яким, об'ємним і погано пахне (це називається стеатореєю). Кал прилипає до стінок унітаза або плаває, його важко змити.

Випливання гівна у водному середовищі обумовлено його густиною. А переважання у складі клітковини (целюлози) вже визначає те що, що щільність становитиме 800…900 кг/м3. Не тоне ця маса тому, що з клітковини з якої складається їжа, всі корисні організму речовини розчинені кислотою.

В нормі фекалії якраз мають тонути. Плавати вони починають при зниженні густини, що буває через підвищення кількості води або газів у складі. Іншою причиною може стати мальабсорбція – порушення всмоктування поживних речовин у тонкій кишці. І тут «велике плавання» може супроводжуватися легким запором.