На початку XVII століття, після воцаріння роду Романових, городові козаки, що підтримали в Смутні часи Лжедмитрієв і поляків, побоюючись репресій, стали масово переселятися на Кавказ та Дон. Місцеві козаки називали їх «верховими» та «новоприходцями».
Через голод, що почався за Бориса Годунова, багато кріпаків селяни бігли на Дону, інші ж підняли повстання під проводом Бавовни. Повстання придушили 1603 року, але після смерті Бориса Годунова було неспокійно.
Донське козацьке військо – перше за старшинством у козацьких військах з 3 січня 1570 року, коли Донські козаки отримали першу Царську грамоту від царя Івана Грозного.Донські козаки
Всевелике військо донське | |
---|---|
Приналежність: Козаки | |
Розселення: Царицинська сторожова лінія | |
Старшинство з | 3 січня 1570 року |
Військовий штаб | Новочеркаськ |
Історія козацтва почалася у далекому 15 столітті. Засновниками його стали селяни, які бігли від своїх господарів, намагаючись сховатися від непосильної праці і мріють здобути свободу. Спочатку громада складалася переважно із представників чоловічої статі. Але жінки козакам були необхідні.