У матері Мерилін Монро діагностували параноїдальну шизофренію і вона провела значну частину свого життя в психіатричній лікарні. Тож у 9 років маленьку Мерилін відправили до дитячого будинку і до періоду повноліття дівчинка змінила 11 прийомних родин.Nov 10, 2019

Монро була дуже вразливою дівчиною: могла заридати, побачивши на узбіччі мертвого собаку. Можливо, саме це стало причиною її психологічних розладів. У лікарів були підозри на біполярний розлад, а також на параноїдальну шизофренію, на яку страждала і її мати.

Хронічна депресія Монро з юних років страждала від важкої депресії, намагаючись лікуватися не тільки за допомогою кваліфікованих фахівців, а й сильнодіючих психотропних речовин. Мерилін панічно боялася закінчити життя в психіатричній клініці, як це сталося з її мамою і бабусею.

Кілька місяців потому, у січні 1934 року, у Гледіс почали проявлятися ознаки психічного розладу, незабаром їй поставили діагноз – параноїдальна шизофренія.