Філологи вважають, що “дурень” походить від праіндоєвропейського слова *dur (кусати, жалити) і спочатку позначав “укушеного”, “вжаленого”, потім трансформувався у “скаженого, божевільного, хворого” (від укусу), а потім став означати “поганого, несприятливого”.

Цитата з роману "Принижені й ображені" (1861 р.)

Споконвічне російське слово, похідне від “дурий” – тобто “дурний”. Початкове значення слова “дурень” – “вжалений, покусаний”, потім – “скажений, божевільний, хворий” {від укусу) і так далі аж до “дурний, дурний”. “Дурень” і зараз є найпопулярнішою основою для вигадування нових лайок.