Пластик буває різний. Наприклад, пластик на основі полівінілхлориду (ПВХ) під час горіння, крім неприємного хлористого водню, виділяє ще й діоксини. Такий пластик спалювати не варто – якщо вже у вас з’явилося сміття з вмістом ПВХ, то його необхідно довезти до сміттєвого контейнера, або, в крайньому разі, закопати.

Спалювання пластмаси, пластику, поліетилену дає випаровування і викиди, які, потрапляючи в організм, вже практично не виводяться. Тому спалювання пластикових пляшок можна прирівняти до перебування в газовій камері. Канцерогени від їх спалювання накопичуються в повітрі та призводять до зростання онкологічної захворюваності.

Під час спалювання сміття та пластику викидаються окис вуглецю, закис азоту, тверді частинки, діоксини, фурани та інші забруднювачі, що спричиняють рак, респіраторні захворювання, нервові розлади та вроджені дефекти. Такі викиди загрожують прилеглим населеним пунктам.

Пляшки з ПЕТ краще спалити в багатті, ніж залишити в лісі. Кришки пляшок зроблені з поліетилену високої щільності (ПЕВП), а в деяких випадках з поліпропілену. Ці матеріали являють собою насичені вуглеводні – те ж саме, що бензин або парафін, тільки більш високомолекулярні. Спалювати їх також безпечно.