Атмосферний тиск – дуже мінливий метеоелемент. З його визначення випливає, що він залежить від висоти відповідного стовпа повітря, його густини, від прискорення сили тяжіння, що змінюється від широти місця та висоти над рівнем моря.

Підвищений атмосферний тиск негативно впливає на захисні функції організму шляхом зменшення в крові кількості лейкоцитів. Усе це суттєво підриває здоров’я людини, роблячи її вразливою до різних інфекційних захворювань.

Коли повітря нагрівається, воно збільшується в об’ємі, стає менш щільним, його маса зменшується, у зв’язку з чим знижується й атмосферний тиск. Під час охолодження повітря воно зменшується в об’ємі, стає щільнішим, його маса збільшується і, відповідно, атмосферний тиск зростає.

Якщо тиск повітря більший за 760 мм рт. ст., то він вважається підвищеним, менший – зниженим. Оскільки з підйомом угору повітря стає дедалі більш розрідженим, атмосферний тиск знижується (у тропосфері в середньому 1 мм на кожні 10,5 м підйому).