“Прекрасна Дама” А. Блока схожа з образом вічної жіночності релігійного філософа В. Соловйова, ідеями якого Блок був захоплений. Цикл віршів "Про Прекрасну даму" був натхненний Любов’ю Менделєєвою, яка незабаром стала дружиною поета.

Любов Дмитрівна Менделєєва стала для Блока втіленням Вічної Жіночності, описаної в роботах філософа Володимира Соловйова. Саме їй він присвятив свій найвідоміший цикл віршів – “Вірші про Прекрасну Даму”.

У цьому біографічному контексті й оформляється цикл “Вірші про Прекрасну Даму”. А Ксенія Садовська та Любов Менделєєва є прототипами поетичного образу Прекрасної Дами.

У ньому автор по-різному називає Прекрасну Даму – Таємнича Діва, Осяйне Бачення, Зоря, Купина, Велична Вічна Дружина, Свята, Царівна, Вічна Надія, Вічна Весна, Незбагненна, Недосяжна, Хранителька – і всі ці епітети неодмінно з великої літери.