Виявилося, що 39% респондентів, які рідко або зовсім не ходять у кіно, пояснюють це простим дефіцитом часу. Серед респондентів, які відповіли подібним чином, переважають ті, хто багато часу віддає роботі та домашнім справам. Брак часу як причину також називають учні та студенти.

Після завершення прокату 50% прибутку від продажу квитків на фільм кінотеатри перераховують прокатнику. Компанії-прокатники так і заробляють: викуповують права на прокат стрічки в конкретній країні, роблять копії, надають їх у кінотеатри на певний термін для показу.

Вони отримують задоволення не від того, що відчувають ті чи інші емоції, а від атмосфери єдності. Завдяки такому дозвіллю можна змінити обстановку, поспілкуватися з людьми й абстрагуватися від життєвих проблем. Похід у кінотеатр для багатьох став своєрідним ритуалом і способом урізноманітнити своє життя.