3 березня (19 лютого за старим стилем) 1861 року імператор Олександр II підписав маніфест “Про всімилостиве дарування кріпакам прав стану вільних сільських обивателів” і “Загальне положення про селян, які вийшли з кріпацтва”, що складалися з 17 законодавчих актів.03-Mar-2021

Олександр II Олександр II знав, що 9/10 дворянства були проти скасування кріпосного права. У всіх 45 губерніях, де існувало кріпосне право, були утворені губернські комітети з селянського питання. Першими такі комітети створили прибалтійські дворяни. Московське дворянство чинило опір до останнього.

Останніми європейськими державами, які скасували кріпосне право, були Австрія (1848), що очолювала на той час різні союзи німецьких держав, і Угорщина (1848 і остаточно 1853). Одночасно зі скасуванням кріпосного права відбувалося і скасування рабства.

З них у 56 губерніях і областях були кріпаки, а в 9 губерніях і областях кріпаків не було, а саме: у трьох остзейських губерніях, землі Чорноморського війська, Приморської Східного Сибіру області, Семипалатинської області та Області Сибірських Киргизів, а також у Дербентській та Ериванській губерніях.