Муедзин (араб. مُؤَذِّن, витв. як “муаз̱з̱ин”), моеззин, муаззин, муеззин, муэззи́н, азанчи́, му́на́ді, биля́л – в ісламі чоловік-служитель мечеті або один із парафіян, якого цей служитель мечеті схвалив, який виконує азан: заклик мусульман на молитву (намаз).

Під час ранкового азану суніти вимовляють слова “Ас-саля́ту хай́ру міна-н-нау́м” (Молитва краща за сон!). Згідно з переказами, Білал ібн Рабах будив цими словами пророка Мухаммада, якому вони так сподобалися, що він дозволив вжити їх у ранковому азані.

Термін “азан” (“azan”) у перекладі з арабської мови означає “запрошення” або “оголошення”, позначає в ісламі заклик до обов’язкової молитви, що його читає муедзин або азанчі (з тюркської).

Муедзин (араб. مؤذن; також – азанчей) – в ісламі: служитель мечеті, який закликає з мінарету мусульман на молитву. Першим муедзином був Білал ібн Рабах.