Поблизу чорноморського узбережжя з’явилося царство, іменоване Колхідою, а трохи західніше розквітла могутня Іберія, царем якої, згідно з напівміфічною історією, був Парнаваз I – за сумісництвом засновник грузинської писемності.

У 1008-1010 роках цар Баграт III створює єдину Грузинську державу, приєднавши 1010 року Кахеті та Ереті.

Формування грузинської народності почалося в перших століттях 1-го тисячоліття до н. е. з племен, які перебували на стадії розкладання первіснообщинних відносин і виникнення племінних об’єднань, і завершилося здебільшого в VI-X століттях н. е.

Грузія перебувала у складі Російської імперії з 1801 по 1917 рік. З XV по XVII століття Грузія була роздроблена і перебувала між мусульманськими Іраном і Туреччиною. У XVIII столітті в Закавказзі вступила нова держава – християнська Російська імперія.