Окислюється концентрованими сірчаною та азотною кислотами, “царською горілкою”, киснем, галогенами, халькогенами, оксидами неметалів. Вступає в реакцію при нагріванні з галогеноводню.

При правильній обробці, матеріал прослужить без корозії понад 100 років. Але важливо розуміти, де мідь буде стійка до каталізаторів корозії, а де є великий ризик її появи. Найбезпечніше застосовувати матеріал на відкритому повітрі і в прісній воді, незалежно від ступеня охолодження або нагрівання.

Зі слідами окислення на міді впораються 9-відсотковий оцет і кухонна сіль дрібного помелу. Для цього достатньо полити ділянки з нальотом оцтом і засипати сіллю. Дати відлежатися 10 хвилин, а в кінці промити водою. Цей засіб не тільки допомагає позбутися окислення, а й надає блиску.

Латунь і бронза містять мідь. Коли мідь вступає в реакцію з киснем, вона окислюється й утворює зеленувато-блакитний шар, який захищає метал від подальшої корозії. Будь-який метал, що містить велику кількість міді, може позеленіти.