У Михайлівському, куди його заслали 1824 року, Пушкін сформувався як художник-реаліст: продовжив писати “Євгена Онєгіна”, розпочав “Бориса Годунова”, написав вірші “Давидову”, “На Воронцова”, “На Олександра I” та ін. 17 грудня 1825 р дізнається про повстання декабристів та арешт багатьох своїх друзів.Sep 23, 2019

Гострі політичні твори накликали гнів Олександра I, і імператор вирішив заслати Пушкіна в Сибір або в Соловецький монастир. Однак за поета заступився Микола Карамзін: за службою Пушкіна перевели зі столиці на Південь. Перед від’їздом, 1820 року, Олександр Пушкін закінчив поему “Руслан і Людмила”.

1820 року за вільнолюбні настрої, які знайшли відображення в поезії, Олександр I вислав О. С. Пушкіна зі столиці на південне заслання, щоб той “набув правильного способу мислення істинного християнина і вірнопідданого”. Уперше поет побачив Одесу восени 1820 року, прямуючи з Криму до Бессарабії.

Михайлівське Пушкін був засланий у маєток своєї матері і провів там два роки (до вересня 1826 року) – це найтриваліше перебування Пушкіна в Михайлівському.