Ймовірно предками мопсів були “Ло Цзе”, вони були схожі на пекінесів, але мали коротку шерсть. Мопси були собаками знаті та проживали в багатих будинках. У ті часи у мопсів ще не було настільки глибоких зморшок, але чіткий малюнок складок на лобі проявлявся і був схожий з ієрогліфами.

Імовірно, предками мопсів стали виведені тибетськими ченцями дрібні сичуаньські собачки, яких ще називали небесними левами Будди. Вважалося, що вони приносять власнику щастя. Їхні статуї встановлювали на порогах храмів, щоб охороняти культові споруди від злого духа.

У мопсів виявлено нижчий ризик розвитку інших проблем: шумів у серці, ліпоми та агресії. "Загалом, у мопсів схильність до хвороб набагато більша, ніж наявний захист від них. Тому мопсам необхідно долати безліч критичних проблем зі здоров’ям", – підсумували автори дослідження.

Виявилося, що за витягнуті морди відповідає ген SMOC2. Певна мутація, яку й виводили селекціонери, порушувала активність цього гена, що призводило до “плоскомордия”.