Ухвалена 5 грудня 1936 року 8-м Надзвичайним Всесоюзним з’їздом Рад нова Конституція СРСР проголошувала рівноправність усіх громадян, зокрема і “служителів культу”; але за громадянами, як і раніше, визнавалася “свобода відправлення релігійних культів і свобода антирелігійної пропаганди”.

Становище релігії та церкви в Радянській країні було встановлено декретом РНК РРФСР від 20 січня (2 лютого) 1918 року про відокремлення церкви від держави та школи від церкви, і його визначають Конституція СРСР та ін. законодавчі акти.

Головними методами боротьби з релігійними організаціями стали конфіскація будівель храмів, молитовних будинків, мечетей, синагог; позбавлення релігійних громад і спілок державної реєстрації, закриття навчальних закладів і видань, а також фактична заборона на будь-яку активність поза церковними стінами.