Забезпечення рослин правильними добривами є важливою справою для сільськогосподарського виробництва. Добрива допомагають рослинам отримувати необхідні нутрієнти для зростання, розвитку і підвищення врожайності. Однак, не всі добрива можуть сприяти позитивним результатам, оскільки деякі з них взаємодіють негативно між собою.

Перш за все, амонійні і кальцієві добрива не рекомендується змішувати між собою. Це пов’язано з тим, що амонійні добрива мають кислу реакцію, тоді як кальцієві мають лужну реакцію. Під час змішування цих двох типів добрив може відбутися хімічна реакція, що призводить до виділення аміаку та утворення нерастворимих солей. Це може призвести до втрати азоту та кальцію та зниження ефективності добрив.

Подібно до амонійних і кальцієвих добрив, сульфати та фосфатні добрива також не рекомендується змішувати між собою.

Сульфати мають кислу реакцію, тоді як фосфатні добрива мають лужну реакцію. При змішуванні цих двох типів може відбутися нейтралізація розчину та виникнення осаду. Це призводить до падіння концентрації корисних речовин у розчині, що, в свою чергу, може негативно вплинути на зростання і розвиток рослин.

Причини негативної взаємодії добрив

Недооброблена земля. Одні з основних причин негативної взаємодії добрив – недооброблена земля. Якщо грунт недостатньо підготовлений перед внесенням добрив, це може призвести до реакції між ними, що наприклад призведе до газування азоту. Також, земля може бути непридатна для виживання різних видів добрив.

Неправильне співвідношення компонентів. Інша причина негативної взаємодії між добривами – неправильне співвідношення компонентів. У різних добрив можуть бути різні пропорції речовин, і якщо їх неправильно змішувати або вносити в грунт, це може спричинити реакцію, що негативно впливає на ефективність добрив.

Погодні умови. Ще однією причиною негативної взаємодії добрив можуть стати погодні умови. Наприклад, надмірна вологість чи недостатній опад можуть спричинити небажану реакцію між добривами, що зменшує їх ефективність. Також, під впливом високих температур можливе зниження якості добрив або їхньої взаємодії з ґрунтом.

Невідповідність рекомендацій. Часто негативна взаємодія добрив стається через невідповідність рекомендацій виробника. Якщо добриво вноситься у неправильний час, у неправильних кількостях або з невідповідним інтервалом, це може призвести до негативних наслідків, таких як недостатній або надмірний приріст рослин, поява хвороб чи шкідників.

Умови зберігання. Негативна взаємодія добрив також може виникнути через неправильні умови зберігання. Висока температура, вологість чи вплив світла можуть призвести до незворотних змін речовин, що містяться в добриві, що змінює їхню взаємодію з рослинами та ґрунтом.

Несумісність іонів в складі добрив

При використанні різних типів добрив можуть виникати ситуації, коли іони, що містяться в них, несумісні між собою. Це означає, що під час змішування таких добрив можуть виникати небажані хімічні реакції, які можуть призвести до зниження ефективності добрив та навіть пошкодити рослини.

Наприклад, несумісність може виникнути між амонійним іоною (NH4+) та кальцієвими солями (Ca2+). При змішуванні добрив, що містять ці іони, можуть утворюватися нерозчинні сполуки, такі як амонійний нітрат (NH4NO3) або амонійний сульфат (NH4SO4), які можуть відкладатися в системі поливу та забивати капіляри, заважаючи переміщенню води та поживних речовин до кореневої системи рослин.

Крім того, несумісність може виникати між фосфатними добривами, які містять іони фосфату (PO43-), і некоторими мікроелементами, такими як цинк (Zn2+), мідь (Cu2+), залізо (Fe2+). Це може призводити до утворення комплексів, які не розчинні у воді, і зниження доступності цих мікроелементів для рослин.

Тому перед використанням будь-яких добрив необхідно вивчити їх склад та можливість взаємодії між собою. При змішуванні різних добрив рекомендується проводити тестові експерименти, щоб переконатися в їхній сумісності та відсутності небажаних ефектів.

Збільшення рівня кислотності грунту

Збільшення рівня кислотності грунту є однією з негативних взаємодій між добривами, що може негативно вплинути на розподіл поживних речовин у ґрунті. Коли кислотність грунту збільшується, це може призвести до зміни рН середовища, що вплине на розчинність добрив і доступність поживних речовин для рослин.

Збільшення рівня кислотності грунту може спричинити взаємодію аміаку (NH3) з амонієвими іонами (NH4+), що призводить до утворення сечовини та аміакатів, які не є доступними для рослин. Це може призвести до дефіциту азоту у рослин, що негативно вплине на їх зростання та розвиток.

Інший негативний ефект збільшення кислотності грунту полягає в тому, що це може знизити доступність фосфору для рослин. Коли рівень кислотності підвищується, фосфати можуть утворювати затінки або низькорозчинні сполуки, які рослина не може засвоїти. Це може призвести до дефіциту фосфору, який є важливим для енергетичних процесів рослин та розвитку кореневої системи.

Крім того, збільшення кислотності грунту може також вплинути на доступність інших елементів, таких як калій, магній, залізо та багато інших. Розподіл цих поживних речовин у ґрунті може бути порушений і призвести до дефіциту цих елементів, що може негативно вплинути на здоров’я та розвиток рослин.

Заплутування мікроелементів

Заплутування мікроелементів – це явище, при якому деякі мінеральні добрива взаємодіють негативно між собою, утворюючи хімічні сполуки, які не доступні для рослин. Це може призвести до погіршення абсорбції добрив рослинами і, в результаті, до важкого недобривання.

Одним з прикладів заплутування мікроелементів є взаємодія заліза і фосфору. Коли до ґрунту вносяться добрива з високим вмістом фосфору, вони можуть утворювати сполуки заліза, що зменшує його доступність для рослин. Як результат, рослини можуть страждати від недостатку заліза, що проявляється в засмагою листям і зниженням врожайності.

Інший приклад заплутування мікроелементів – це взаємодія кальцію і бору. Кальцій, присутній у багатьох добривах, може утворювати нерастворимі сполуки з бором, запобігаючи його адекватному всмоктуванню рослинами. Це може спричинити недостатнє постачання бору для рослин, що вплине на ріст і розвиток.

Заплутування мікроелементів є важливим аспектом врахування при плануванні гноєння і виборі добрив. Розуміння взаємодії між мінеральними елементами допомагає запобігти небажаному ефекту заплутування і забезпечити оптимальні умови для здорового росту і розвитку рослин.