Почнемо з того, що логопеди не ставлять діагнози (цим займаються лікарі), а пишуть логопедичні висновки. Тому слід розрізняти так звані клінічні діагнози (алалія, дислалія, дизартрія, ринолалія, афазія, заїкання) та логопедичні висновки (ЗНМ, ФФН, ЗРР, ФНМ, ЛГНМ).Oct 12, 2015

У логопедичному висновку визначаються: 1) ступінь системного недорозвинення мовлення, 2) порушення усного мовлення, 3) порушення писемного мовлення. * Системне недорозвинення мовлення середнього ступеня при розумовій відсталості. Стерта форма псевдобульбарної дизартрії.

Які хвороби лікує логопед

• дисфонія та афонія (порушення звучності мовлення);
• логоневроз (заїкання);
• брадилалія і тахілалія (порушення швидкості вимови);
• дислалія (порушення вимови окремих звуків: картавість, шепелявість);
• ринолалія (гугнявість);

Фахівець аналізує комунікативні навички дитини, її мовленнєву, інтелектуальну та психоемоційну зрілість. Аналізує словниковий запас, ступінь мовленнєвої готовності, сформованість системи звуків, якість мовлення та інші параметри. Проводить аналіз мовленнєвого оточення дитини.