Кант вставав, пив чай і викурював люльку – єдину за весь день. Після двох-трьох годин роботи у своєму кабінеті вчений вирушав читати лекції в університеті. О першій годині дня наставав час обіду, на якому зазвичай були присутні кілька гостей.
Кант справді любив смачно поїсти, розумів толк у приготуванні їжі і був не проти поміркувати на цю тему. Гіппель запевняв, що Кант мав намір написати “Критику кулінарного мистецтва”. Улюбленою його стравою була свіжовиловлена тріска.
Будучи від природи слабкою дитиною, Кант, завдяки самоорганізації, прожив життя практично не хворіючи. Він був дуже працездатний і пунктуальний, і єдиний раз не вийшов вчасно на щоденну прогулянку, зачитавшись “Емілем” Ж.-Ж. Руссо.