Сельджуки були однією з гілок тюрок-огузів, що проживали до X століття степах Центральної Азії. Низка вчених вважає, що огузи сформувалися в степах Пріаралья внаслідок змішування тюркютів (племена Тюркського каганату) з сарматськими та угорськими народами.18-Oct-2017
Сельджукіди, на думку Н. Асіма, є вихідцями з кереїтів чи найманів, які сповідували християнську релігію. Засновником цієї династії був Сельджук (Салджик, Салчик), який перебував, за однією з версій, на службі одного з тюрко-монгольських правителів Центральної Азії.
Турки-сільджуки захопили візантійську Анатолію та заснували султанат зі столицею в Іконії. Ця держава переважно охоплювала всю Анатолію, крім деяких районів узбережжя. У північній Малій Азії, тюркські нащадки сельджуків стали називатися османами – на честь свого вождя Османа I.
Великі Сільджуки
Ім'я | Роки правління |
---|---|
Тогрул-бек | 1038—1063 |
Альп-Арслан | 1063—1072 |
Мелік-шах I | 1072—1092 |
Махмуд | 1092—1094 |