Від підлогу та другий, з *роlъ vъtora «половина другого»; СР, також пів друга, пів третя «два з половиною», пів жердини «п'ять з половиною», півп'ята – ще у Ломоносова.

Півтора. У давньоруській мові виявляємо вихідне для цього слова поєднання півтора, тобто «один предмет і половина другого». Згодом відбулося зрощення та спрощення цього словосполучення в півтора.

Півтора людини (Розг. Шутл.) – Дуже мало людей, майже нікого.

Числівник «півтора» вживається при іменниках чоловічого та середнього роду (півтора дня, півтора колоди). Числівник «півтори» – При іменниках жіночого роду (півтори тижня).