Що стосується насіння і шкірки, тут є кілька варіантів: насіння корисне, оскільки там міститься багато мікроелементів, зокрема, ефірні олії та йод. Воно вважається хорошим шлунковим “скрабом”. Їх ковтають цілими; недозріла шкірка має гіркуватий присмак, а стигла гуава смак має дуже приємний і солодкий.

Зрілі плоди можна з’їдати повністю, разом зі шкіркою. У деяких видів гуави їстівні й кісточки, хоча вони тверді – на любителя. Шкірка ж покращує травлення, нормалізує кров’яний тиск і роботу серця.

Традиційно гуаву їдять у сирому вигляді, нарізаючи зручними шматочками. Шкірка у фрукта надто тонка, а тому вона, як правило, не очищається. Тільки без особливих приготувань можна відчути справжній витончений смак цього екзотичного фрукта.