У дорослих і дітей має бути власний простір, те місце, куди ніхто не може потрапити. Часто батьки позбавляють дитину такого простору, думають, що краще бути завжди поруч і не залишати на самоті, забуваючи, що свій простір важливо відчувати з раннього віку.

Якщо такого простору немає, то немає місця, де підліток відпочиває і відновлюється від “чужих очей”, немає місця, де він почувається в безпеці, немає місця, де може проявити свою індивідуальність (хай у тому ракурсі, що не подобається батькам, але тільки його індивідуальність), психічний розвиток дитини…

Особистий простір необхідний кожному члену сім’ї, і дитині теж – Своє місце, свій простір, свій затишний куточок, а в ідеальному варіанті, своя кімната – ось, що важливо для дитини, і це не секрет, – розповідає психолог Анастасія Гордєєва-Рогачова.

До 6-7 років дитина за допомогою дорослих починає звертати увагу на простір інших людей: виховується повага до особистості іншої людини. 10-12 років – початок підліткового віку, заперечення авторитетів. Підліток щосили відстоює права, вимагає незалежності, бунтує.