У іменниках із суфіксом −еньк (−онько) початковий голосний суфікса, завжди ненаголошений, передається на листі буквами е (після парних м'яких приголосних і шиплячих, а також після голосних) і про (після парних твердих приголосних)): татко, донечка, ноженька, душенька, Петенька, Варенька, Сереженька, Машенька, Зоенька; …
Суфікси -ень, –оньк висловлюють слова у зменшувально-пестливій формі. Правопис цих суфіксів: "-ень" – пишеться, якщо попередня приголосна м'яка; "-оньк" – пишеться, якщо попередня згодна тверда. Іноді слово, може бути у двох варіантах, як у суфіксом –еньк, так і з суфіксом –оньк.
М
- матуся
- малесенький
- дрібненький
- багато
- м'який
- м'ягенько
- м'який
- м'яко
"Оньк" – "Єньк– це зменшувально ласкаві суфікси які пишуться з м'яким знаком. іменників суфікс – "Оньк", пишеться після твердих приголосних, а після гласних букв, шиплячих і м'яких приголосних пишеться суфікс "еньк: Донечко, ноченька, душенька.