Зазвичай вітер посилюється вдень, коли внаслідок денного прогріву збільшується турбулентність, тобто перемішування повітря. Вночі ж біля земної поверхні вітер слабшає. У верхній частині прикордонного шару атмосфери добовий хід вітру зворотний, тобто швидкість вітру найменша вдень, найбільша вночі.

Тому що тиск повітря всередині кулі більший, ніж зовні. В атмосфері відбувається те саме. Коли тиск в одному місці високий, то повітря прямує туди, де тиск менший. Чим більша різниця тиску, тим сильніше рух повітря, а значить – сильніший вітер.

Напрямок руху повітря визначається взаємодією кількох сил. Це сила Коріоліса (враховує вплив обертання Землі на повітря, що рухається), тяжкості, сила градієнта тиску і відцентрова сила. Як уже говорилося вище, причиною виникнення вітру служать відмінності тиску різних точках земної поверхні.

Вітер, що дме вздовж берега, в прибережній зоні завжди посилюєтьсяякщо суша розташовується праворуч від напрямку вітру, і слабшає, якщо вона розташовується зліва. Береговий ефект посилення чи ослаблення швидкості вітру буде особливо яскраво виражений там, де вітер обтікає гірські ланцюги або плато, що примикають до берега.