Кількість днів спочатку розділили за 30–31, але лютий був останнім у році, і на нього випала просто кількість днів, що залишилася, та до всього ще й імператор Август не захотів, щоб «його» місяць був коротшим, ніж Липень (місяць названий на честь Юлія) і забрав у лютого один день.

Спочатку римляни використали 10-місячний календар, який з'явився ще 738 року до нашої ери. Він був заснований на місячному місяці, де довжина кожного їх чергувалася між 29 і 30 сутками.

Саме для того, щоб вирівняти шестигодинне зміщення, було введено рік у якому лютому 29 днів (високосний рік). Три роки вважалося по 365 діб, а щороку, кратний чотирьом, додавали одну додаткову добу в лютому.