Отже, більшою мірою Толстой виводить Долохова як негативного героя. Примітно, що сам автор ніколи не називає його на ім’я. Долохов не проходить у нього перевірку моральними категоріями добра, правди і простоти. Автор засуджує в ньому хибне геройство й особистий егоїзм.

Обидва вони підлі, готові піти по головах заради своєї власної вигоди. Обидва вони люблять усе аморальне: ігри, випивку та жінок. І ця аморальність і з’єднує їх, хоча їхній союз і складно назвати дружбою, як такою.

Наташа наполягала на тому, що він “зла людина і без почуттів”, що він винен у дуелі з П’єром Безуховим, що “він неприємний і неприродний”. “У нього все призначено, а я цього не люблю”, – говорила вона. Наташа звинувачує Долохова в нещирості.