У XI столітті виделка була завезена в Італію. Святий Петро Даміані описує використання золотої виделки з двома зубцями при візантійському дворі в XI столітті. У Європі виделкою стали широко користуватися до XIV століття, а в XVII столітті виделка стала необхідним атрибутом на трапезах знаті і купців.

Перші виделки були величезні і мали всього один гострий зубець, пізніше – два. Стародавні римляни використовували їх, щоб витягувати з котла або жаровні шматки м’яса. Ці інструменти ще не можна назвати виделками в нашому розумінні, оскільки шляхетні патриції їли м’ясо руками, по яких до ліктів стікав жир…

Було це в IX столітті. Під час прийому в їжу фруктів, їх наколювали виделкою, намагаючись не забруднити руки соком. Якщо дотримуватися іншої версії, то історія виделки починається 1072 року у Візантії. Це пристосування придумала візантійська принцеса Марія Іверська, яка вважала, що їсти руками – принизливо.

У сучасному вигляді ложка – виделка з’явилася в США в 1870-ті роки і запатентована в 1874 році. Вживається переважно для їжі швидкого приготування. Виготовляється з металу, пластику або дерева.