Об’єднаємо обидва правила: після шиплячих у закінченнях і суфіксах іменників під наголосом пишеться буква о, без наголосу – буква е.

1. У СУФІКСІ іменника, прикметника, прислівника під наголосом пишеться буква О: СОБАЧ-ОНК-А, КАМИШ-ОВ-ЫЙ, ГОРЯЧ-О. 2. У ЗАКІНЧУВАННІ іменника та прикметника під наголосом пишеться літера О: ЛІКАР-ОМ, ВЕЛИК-ОМ, ВЕЛИК-ОМ.

Потрібно запам’ятати таке правило: 1) Буква о після шиплячих під наголосом пишеться в прикметниках із суфіксам и-ов-, -он- (полотняний, грошовий, моржовий, смішний). 2) Голосна е після шиплячих у ненаголошеній позиції пишеться відповідно до вимови (ніжний, грішний, потрібен).

На місці ненаголошеного голосного пишеться буква о, хоча під наголосом – а, напр.: горі́ти, нагорі́ти, чаді́ти, вигорі́ти, загорі́лий, погорі́лець, горю́чий; але: га́рь, зага́р, нага́р, уга́р. Винятки (гар без наголосу): ви́гарки, ви́згарь, при́гарь, гарево́й (поряд із варіантом га́ревий). зар – зор.