Гра в дурня з’явилася в XVIII столітті в Росії (“гра в дурника” згадується у відомому керівництві з карткових ігор “Розважливий картковий гравець” 1790-х років). Спочатку гра була популярна тільки у народно-селянської частини населення. Вищий світ більше віддавав перевагу таким іграм, як покер, бридж або пасьянс.

сер Джон Саклінг Антиквар і біограф XVII століття Джон Обрі стверджує, що гру винайшов англійський придворний поет і драматург сер Джон Саклінг (1609-1642) з вельми підступними цілями. У ті часи англійці грали в нодді (“простак”, “дурень”).

Шафкопф (нім. Schafkopf) у перекладі з німецької “бараняча голова, дурень” – популярна баварська карткова гра. У неї також грають в інших районах Німеччини.

У колоді з 36 карт, це виглядає таким чином: найменша карта 6; далі по наростаючій 7-10, Валет, Дама, Король; найстарша – Туз. У колоді з 54 карт відлік так само йде по наростаючій, але починається з двійки, а найстаршою вважається Джокер, а не Туз.