Східні слов’яни займалися традиційними для свого часу видами діяльності. Вони ловили рибу, полювали, займалися тваринництвом і вирощуванням сільськогосподарських рослин. Крім того, був розвинений збір меду диких бджіл. Адже їхні землі рясніли лісами, повними вуликів із дикими бджолами.

До головних занять східних слов’ян необхідно віднести землеробство, яке було пов’язане з особливостями місцевих ґрунтів. Орне землеробство було поширене в пристепових районах, а в лісах практикувалося підсічно-вогневе землеробство. Ріллі швидко виснажувалися, і слов’яни переходили на нові території.

Слов’яни головним чином займалися землеробством. Одним з основних занять було скотарство (розведення коней, корів і свиней, овець). Також розвинені були ремесла (ковальство, ткацтво, гончарне ремесло, деревообробка). Великою підмогою були промисли: полювання, рибальство, бортництво, хутровий промисел.

Головним заняттям східних слов’ян було землеробство. Це підтверджується археологічними розкопками, під час яких було виявлено зерна злаків (пшениця, жито, просо, ячмінь) і городніх культур (ріпа, буряк, капуста, редька, морква, часник тощо).