У ювелірному мистецтві застосовують кування, лиття, художнє карбування та канфарення (надання поверхні металу зернистості й матовості за допомогою карбування у вигляді тупого шила або трубочки), тиснення, різьблення або гравіювання, оброн (техніка, за якої тло навколо малюнка вирізають), філігрань, зернь, чернь, емалі (…

Вони володіли всіма техніками ювелірного мистецтва. Давньоруські майстри використовували техніку скані, зерні, лиття, карбування, кування, інкрустації, волочіння, чорніння тощо, вони освоїли навіть непомірно складну техніку перегородчастої емалі.

У ювелірному мистецтві застосовується різна техніка виготовлення: кування, лиття, художнє карбування і канфарення (надання металевій поверхні зернистості і матовості за допомогою карбування у вигляді тупого шила або трубочки), тиснення (басма), різьблення або гравіювання, оброн (техніка, за якої фон навколо малюнка …

Тож насамперед ювелірні вироби – це прикраси, які виконані з дорогоцінних металів: золота, срібла, платини або паладію. Метали вважаються дорогоцінними з кількох причин. Вони стійкі до хімічних впливів, рідко зустрічаються в природі, а їхній видобуток надмірно дорогий.