На початку твору Розкольників представлений як високий, стрункий юнак “з прекрасними темними очима”, “чудово гарний собою”; пізніше Достоєвський створив інший портрет Родіона Романовича – після злочину він нагадує людину, яка ледве перемагає сильний фізичний біль: “Брови його били зсунуті, губи …

Центральним образом роману є Родіон Раскольников – молода людина з привабливою зовнішністю, студент-різночинець, виключений через бідність з університету. Єдиним джерелом його існування були гроші, які надсилала йому небагата мати.

Волосся в неї було темно-русяве, трохи світліше, ніж у брата; очі майже чорні, блискучі, горді й водночас іноді, хвилинами, надзвичайно добрі.