Інструмент дудук і музика дудука є невід’ємною частиною культурного життя та суспільної ідентичності вірменського народу. Упродовж багатьох століть вона супроводжувала всі важливі соціальні події в житті вірмен: народні святкування, урочистості, пісні й танці, весільні та похоронні церемонії тощо.

У Вірменії дудук також відомий як “циранапох”, що дослівно перекладається як “абрикосова труба” або “душа абрикосового дерева”. Дудук – вірменський національний музичний духовий інструмент, що являє собою трубку з деревини абрикосового дерева з дев’ятьма ігровими отворами і подвійною тростиною.

Балабан – це древній азербайджанський національний духовий (язичковий) інструмент. Виготовляють його з абрикосового, горіхового, тутового або грушевого дерева. Історія цього інструменту сягає вглиб століть.

Деякі вчені висловлюють думку, що інструмент набув свого поширення в I ст. до н. е., в епоху царювання Тиграна II Великого. Як свідчення дослідники історії дудука наводять збережені хроніки літописця Мовсеса Хоренаці, який жив у V ст., хроніки, що збереглися.