Витік і гирло Волги, напрямок течії Тече річка спочатку з північного заходу на південний схід, потім поблизу Казані змінює свій напрямок на південний, біля Волгограда – на південно-західний.

Гідрологічний режим Основне живлення Волги здійснюється сніговими (60 % річного стоку), ґрунтовими (30 %) і дощовими (10 %) водами. Природний режим характеризується весняною повінню (квітень – червень), малою водністю в період літньої та зимової межені та осінніми дощовими паводками (жовтень).

Річкова система басейну Волги охоплює 151 тис. водотоків (річки, струмки і тимчасові водотоки) загальною протяжністю 574 тис. км. Басейн Волги простягається від Валдайської та Середньоруської височин на заході, до Уралу на сході.

Середня швидкість течії річки відносно невисока – від 2 до 6 км/год (менше 1 м/с). Живлять Волгу переважно талі води, на частку яких припадає 60% річного стоку.