Як зазвичай, увертюра написана у формі сонатного алегро. Головна партія має вольовий, героїчний характер. Вона викладена у фа мінорі. Сила й енергія її поступово зростають.

Темою п’єси Гете і, відповідно, музики Бетховена стали історичні події, що відбувалися у Фландрії 16 століття, яка боролася проти влади іспанської корони, і особистість графа Егмонта, віроломно вбитого іспанським намісником герцогом Альба 1568 року.

Рух спрямовуючої думки в увертюрі – від мороку – до світла, від страждання – до радості аналогічний розвитку основної ідеї в П’ятій і Дев’ятій симфоніях. Монолітність форми в увертюрі “Егмонт” поєднується з ясним відчуттям окремих розділів, які можна уподібнити окремим актам драми.