Походить від франц. béton “бетон”, від ср. -фр. beton 'вапняний розчин', від ст .

Патент на “римський цемент” отримав 1796 року Джеймс Паркер. У першій половині 19 століття багатьма дослідниками і промисловцями було розроблено портландцемент сучасного типу. Патент на портландцемент отримав 1824 року Джозеф Аспдін, 1844 року І. Джонсон поліпшив портландцемент Аспдіна.

Перші сліди застосування бетону в будівництві виявлені в Стародавньому Римі. Тоді використовували бетонні суміші, що складалися з гіпсу, вапна і глини, для побудови таких споруд, як арки, куполи тощо. Однак після розвалу Римської імперії бетон досить довго не застосовувався в будівництві.

Цементний розчин складається з трьох компонентів – це пісок, вода і цемент. Своєю чергою, під бетоном розуміють будівельний матеріал, що складається з чотирьох основних компонентів, які замішуються в певній пропорції: щебінь, цемент, пісок і вода. Своєю чергою цемент входить до складу бетону.