Вся справа в тому, що температуру зірки визначають два основних чинники: рівень випромінювання енергії ядром і площу випромінюючої поверхні.

Близько 4,5 мільярда років тому хвилі енергії, що проходять через простір, стискали хмари таких частинок, і гравітація змушувала їх з'єднуватися, а потім починати обертатися. Обертання надавало хмарі форму диска. З матеріалу, що зібрався в центрі, утворилася протозірка, що стала в результаті Сонцем.

5780 кельвін е. За спектральною класифікацією Сонце відноситься до типу G2V (жовтий карлик). Середня щільність Сонця становить 1,4 г/см³ (в 1,4 рази більше, ніж у води). Ефективна температура поверхні Сонця – 5780 кельвін.