Вважається, що найперша, явна згадка про тиждень була в біблійному тексті про створення світу . Згідно з Книгою Буття, Бог створював світ шість днів (“день один”, “день другий”, “день третій”, “день четвертий”, “день п’ятий”, “день шостий”, див. розділ 1) і “спочив у день сьомий від усіх діл Своїх” (див.

Юлій Цезар Цикл у сім днів існував і у стародавніх євреїв: згідно з Біблією, Бог творив світ протягом шести днів, а в сьомий – відпочивав. Популярним семиденний тиждень став теж завдяки римлянам. Такий цикл запровадив Юлій Цезар у І столітті до нашої ери.

Таким чином, понеділок, де префікс по- дорівнює за значенням прийменнику після, – це день, що настає за тижнем. Вівторок – другий день тижня, він названий за порядковим номером дня, так слов’яни слідом за візантійцями називали їх. Середа – середній день, середина тижня.

Походить етимологічно від слова середина-середина, але означає по суті протилежне слово – оточення. Тобто все, що знаходиться навколо середини (навколо мене). У цьому значенні вживається, як правило, з уточненням (яка середа?). Середа – день тижня.