Автори повідомляють, що в перший період розвитку глухоти Бетховен, який став гірше розрізняти насамперед звуки високого тону, почав дедалі частіше використовувати у своїх композиціях низькі ноти та ноти середнього регістру – це давало йому змогу чути свій черговий твір майже повністю під час виконання музики .21 Dec 2011

Якийсь час Бетховен слухав музику через тростину – він притуляв її до деки фортепіано, а інший кінець затискав у роті. Звуки від корпусу фортепіано через паличку або тростину передавалися зубам композитора, через них щелепам, потім кісткам черепа. Далі від кісток черепа звукові вібрації передавалися у внутрішнє вухо.

Бетховен користувався спеціальною паличкою, прикріпленою одним кінцем до передньої панелі фортепіано. Затискаючи інший кінець палички зубами, він “відчував” звук, який видавав інструмент, завдяки вібрації, що передавалася по паличці.

Глухий композитор Бетховен почав глухнути у віці 27 років. Хвороба розвивалася протягом двох десятиліть і повністю позбавила композитора слуху до 48 років. Новітні дослідження доводять, що причиною стало захворювання на висипний тиф – поширену за часів Бетховена інфекцію, яку часто переносять щури.