Мінімальна висота стель стала 2,5 м, мінімальна ширина кімнати – 2,2 м. Від сміттєпроводів відмовилися. Від ліфтів теж, тому хрущовки будували 5-поверховими: було з’ясовано, що підніматися сходами вище 5 поверху надто важко, особливо для літніх людей.

У СРСР будували переважно 9-поверхові будинки з тієї причини, що їхня висота відповідала висоті механізованої драбини пожежної машини – 28 метрів, відповідно, вона не витягувалася вище дев’ятого поверху.

Не забуваємо, що й економія була перш за все, і за ДСТУ на 9-ти поверхову будівлю потрібен 1 ліфт, на 10 і більше поверхів уже 2. Крім другого (вантажного) ліфта в 9-поверхових будівлях не були потрібні системи димовидалення, підпору повітря і спеціальні евакуаційні шляхи. Це значно впливало на вартість.

31 липня 1956 року Центральний комітет КПРС ухвалив рішення про розвиток житлового будівництва в СРСР. Почалося масове зведення добре знайомих російському оку п’ятиповерхових будинків – хрущовок.