1. В іменниках пишетьс я-ННН-, якщо одна буква к входить у корінь, а інша – у суфікс: малинник, сонник. 2. В іменниках, утворених від прикметників і дієприкметників, пишеться стільки ж Н, скільки в словах, від яких вони утворені: плутанина (плутаний), сучасник (сучасний).
Н і НН в іменниках іменників
| ПРАВИЛО | ПОХІДНА ОСНОВА |
|---|---|
| В іменнику, утвореному від іменника, пишеться нн, якщо одна н входить у корінь, а друга – у суфікс | малин-а дзвін! мошн-а |
| Якщо є однокореневий прикметник з однією н, то і в іменнику одна н | вітряний гостин-ий гостин-ий масляний-ий |
Таким чином, кількість н у таких словах залежить тільки від вихідного прикметника або дієприкметника:
- якщо в прикметнику чи дієприкметнику було нн, то в іменнику таке написання зберігається: …
- якщо в прикметнику чи дієприкметнику тільки одна н, то й в іменнику, від нього утвореному, теж буде одна н:
14.568. Правопи с-Н- і-НН- у різних частинах мови
| якщо основа слова закінчується на – Н- (Н + суфікс Н = НН) | тумаН + Н = тумаННий картиНа + Н = картиННий |
|---|---|
| якщо слово утворено за допомогою суфіксі в-онн-, -енн- | солома + енн = соломеННий станція + онн = станціоННий |