Більшість прізвищ у російській іменній формулі походять від по батькові (за хрестильним або мирським ім’ям одного з предків), прізвиськом (за родом діяльності, місцем походження або якоюсь іншою особливістю предка) або іншими родовими іменами. Перші повідомлення про прізвища в руських землях були у громадян Великого Новгорода.

Виникнення прізвищ Уперше вони з’явилися в економічно розвинених областях Північної Італії в X-XI ст. Надалі процес активного становлення прізвищ почався і на південному сході Франції, у П’ємонті та поступово охопив усю Францію.

Прізвища вигадав Петро Перший Цар-реформатор зобов’язав усіх дворян мати прізвища, для того щоб можна було складати державні папери на майно. Прізвища повинні були мати і государеві служиві люди, державні селяни, бо вони вносили оброк до скарбниці і необхідно було вести облік.

Першими у XV-XVI століття отримали прізвища представники вищої ланки суспільства – князі та бояри. Прізвища давали тоді переважно у зв’язку з назвами їхніх спадкових володінь. Наприклад, В’яземський, Звенигородський, Тверський та інші. До XVII століття остаточно сформувалися прізвища дворянства.