Засланий углицький (углицький) дзвін – набатний дзвін, “страчений” відсіканням язика і “засланий” до сибірського Тобольська за те, що 1591 року сповістив мешканців міста Углича про смерть царевича Дмитра, чим викликав народне заворушення, яке закінчилося самосудом над імовірними вбивцями.

Наприкінці 16 століття в російському місті Углич сталася вельми і вельми дивна подія. На міську площу витягли величезний набатний дзвін. Спеціально викликаний коваль при всьому чесному народі відтяв дзвону “язик” (внутрішній язичок) і відрізав його “вуха” (пристосування, за які він підвішується).

Царюючий Борис Годунов нещадно покарав учасників самосуду і дзвін зокрема. Дзвін скинули з дзвіниці, йому вирвали язик, відрубали вухо, до того ж били батогом і заслали в далекий Тобольськ, ставши фактично одним із перших політичних засланців Росії.