Світляки (лат. Lampyridae) – сімейство жуків, характерною особливістю яких є наявність спеціальних органів світіння – лантернів. Лантерни розташовуються на останніх черевних сегментах, найчастіше під прозорою кутикулою, і утворені великими фотогенними клітинами, які рясно обплетені трахеями і нервами.

І личинки багатьох видів світяться. Функція світіння личинок – це сигнал про неїстівність для потенційних охочих ними підкріпитися. Дорослі жуки теж свою сигналізацію в цій якості використовують. Світляки та їхні личинки отруйні (або неприємні на смак) для більшості хижаків і чесно про це попереджають.

Наукове пояснення жовто-зелених маячків На кінчику черевця під прозорою частиною панцира у світляків розташовано кілька сегментів, у яких під впливом люциферази відбувається змішання люциферину і кисню. Процес окислення або розщеплення люциферину і стає головною причиною, чому жуки виділяють світло.

За біолюмінесценцію світляків відповідає пігмент люциферин. Під дією спеціального ферменту цей пігмент окислюється. Утворений у результаті хімічної реакції надлишок енергії він виділяє у вигляді світла. При цьому ККД світіння у світляків надзвичайно високий: від 87 до 98 % енергії переходить у світло.