Свидригайлов – колишній офіцер, який давно кинув службу і віддавався дозвільному життю шулера в столиці доти, доки не потрапив у боргову яму. Звідти його визволяє багата жінка Марфа Петрівна, вона виплачує всі його борги, відвозить до себе в село, де стає його дружиною.

Цей персонаж – перший справжній, безумовний і, так би мовити, логічний самогубець у світі Достоєвського: той, хто продумав самогубство, підготував його, обґрунтував і вчинив. Свидригайлов і сам знає, що він загиблий – і не тільки в вадах, а й у найпрямішому сенсі слова загибла людина.

Свидригайлов не маскує “свої низинні інстинкти”, сам сповіщаючи про них Марфу Петрівну, не приховуючи від Авдотьї Романівни і, як ми пам’ятаємо, “розпусною і пустотливою” людиною, атестуючи себе Раскольникову.