Альфа-частинка (або α-частинка) – ядро атома гелію, що складається зі зв’язаних разом двох протонів і двох нейтронів. Зазвичай позначається α або , де верхній індекс – повне число протонів і нейтронів у ядрі гелію, а нижній – число протонів.

Альфа-частинки виникають під час альфа-розпаду ядер, під час ядерних реакцій і в результаті повної іонізації атомів гелію-4. Наприклад, унаслідок взаємодії ядра літію-6 з дейтроном можуть утворитися дві альфа-частинки: 6Li + 2H = 4He + 4He.

Альфа-розпад (α-розпад) – вид радіоактивного розпаду ядра, унаслідок якого відбувається випускання двічі магічного ядра гелію 4He – альфа-частинки.

Під альфа-розпадом мається на увазі процес випускання ядром атома (ядра гелію) досить важкої альфа-частинки, яка складається з двох протонів і двох нейтронів; унаслідок цього зарядове число атомного ядра зменшується на дві одиниці, а масове – на чотири.