Найбільше значення в регуляції гліколізу має активність фосфофруктокінази, яка стимулюється АМФ і гальмується АТФ та НАДН. Цікаво, що АТФ може взаємодіяти як з алостеричним центром ферменту, так і з активним центром (гомотропний алостеризм), в останньому випадку – як субстрат.

Тому глюкагон знижує рівень фруктозо-2,6-бісфосфату в клітині, тим самим пригнічуючи гліколіз і стимулюючи глюконеогенез. Цим зумовлений ефект глюкагону на підвищення рівня глюкози в крові.

Гліколіз – це послідовність реакцій, що витягують енергію з молекули глюкози, розщеплюючи її на дві 3-вуглецеві молекули, що мають назву “піруват”.