Удмуртський народ виник унаслідок розпаду прапермської етнолінгвістичної спільноти і є автохтонним населенням північного та середнього Передуралля і Прикам’я.

У XIX столітті Миколою Ільмінським було розроблено однакову графічну систему (на основі прийнятої в тогочасній російській лінгвістиці транскрипційної абетки на кириличній основі) для мов народів Урало-Поволжя (марійської, удмуртської, чуваської, хрещено-татарської) для мов народів Урало-Поволжя (марійського, удмуртського, чуваського, хрещено-татарського).

В антропологічному відношенні удмурти відносяться до великої європеоїдної раси до її уральського варіанту, в’ятсько-камського сублапаноїдного типу, для якого характерне переважання європеоїдних рис за наявності деяких монголоїдних ознак.